Ви є тут

Аналіз роботи за новими програмами для 5 класу (математика)

Курс математики основної школи логічно продовжує реалізацію завдань математичної освіти учнів, розпочату в початкових класах, розширюючи і доповнюючи ці завдання відповідно до вікових і пізнавальних можливостей школярів.

В основу побудови змісту та організації процесу навчання математики покладено компетентнісний підхід, відповідно до якого кінцевим результатом навчання предмета є сформовані певні компетентності, як здатності учня застосовувати свої знання в навчальних і реальних життєвих ситуаціях, повноцінно брати участь в житті суспільства, нести відповідальність за свої дії. 

Навчання математики в основній школі передбачає формування предметної математичної компетентності, сутнісний опис якої подано у розділі «Очікувані результати навчально-пізнавальної діяльності» цієї програми. Формування зазначеної компетентності підпорядковується реалізації загальних завдань шкільної математичної освіти.

Зміст математичної освіти в основній школі структурується за такими змістовими лініями: числа; вирази; рівняння і нерівності; функції; геометричні фігури; геометричні величини. Кожна з них розвивається з урахуванням завдань вивчення математики на цьому ступені шкільної освіти, в якому виокремлюються два основні етапи: 5–6 класи і 7–9 класи. Освітні завдання на першому етапі реалізуються у процесі вивчення єдиного курсу математики.

У більшості предметів передбачається більша свобода для вчителя, прибрано чіткий «залізобетонний» розподіл кількості годин, тож педагог на свій розсуд може розподіляти їх залежно від класу, від навчально-методичного забезпечення. Цими навчальними програмами було показано педагогу, що в майбутньому він також зможе писати навчальні програми, адже це так само є завданням НУШ – збільшити учительську автономію.

Конкретизували, уточнили результати навчання, дещо посилили ціннісний компонент. Орієнтуючись на чотири змістові лінії у результатах навчання, додали практичні ситуації, виокремили види практичних задач. Наприклад, вимоги для 5-6 класів: розв’язує сюжетні задачі з правильним використанням природних ресурсів рідного краю, сюжетні задачі з безпеки руху, розрахунку сімейного, власного бюджету.

Перехід із початкової школи в середню – важливий момент у житті кожної дитини. Поява декількох учителів із різним стилем викладання, збільшення обсягу й розмаїтість навчального Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2016, № 2 (56) 331 матеріалу, більш високі вимоги до інтелектуального та особистісного розвитку стають для них очевидним показником дорослішання. Крім того, деякі діти сприймають своє нове становище як можливість заново почати шкільне життя та зарекомендувати себе з кращого боку. У п’ятикласників, з одного боку, дуже сильне бажання до самоствердження, самостійності та незалежності, а з іншого боку їм необхідно отримати перший досвід взаємодії за нових навчальних обставин. То ж зрозуміло, що цей перехід пов'язаний зі зростанням навантаження на психіку учня. Адаптація дитини до навчання в середній ланці школи відбувається не одразу. Це досить довгий процес, пов’язаний зі значними проблемами як об’єктивного, так і суб’єктивного характеру, який потребує кропіткої, злагодженої роботи педагогів та психологів.

У Державному стандарті базової та повної загальної середньої освіти зазначено, що відбір змісту предметів 11-річної школи ґрунтується на принципі наступності між початковою й основною школою. Забезпечення наступності є однією з основних умов успішної адаптації молодших школярів до навчання в основній школі та важливою передумовою успішного навчання у 5-му класі. У широкому розумінні слово наступність означає забезпечення зв’язку та узгодженість між ступенями й етапами навчання, систематичної опори на наявні в учнів знання і досвід для подальшого їх розвитку і поглиблення. Крім того, потрібне встановлення таких зв’язків між новими і вже опанованими знаннями, які дали б змогу створити цілісну систему знань та уникнути ефекту «відчуження» знань, умінь і навичок *8; 9+. Для розв’язання проблеми наступності в навчально-виховному процесі, особливо в період адаптації молодших школярів до нових умов навчання у 5-му класі вчителям необхідно: ураховувати індивідуальні та Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2016, № 2 (56) 332 психологічні особливості 10–11-річних школярів; постійно спиратися на їх попередні знання, уміння та навички, на основі чого забезпечити їх удосконалення та осмислення вже на новому, вищому рівні; забезпечити систему оптимальних вимог до знань і поведінки учнів; постійно аналізувати причини неуспішності учнів протягом адаптаційного періоду та запроваджувати способи щодо їх подолання. У психологічній літературі даний період розвитку дитини вважається початком підліткового віку, або молодшим підлітковим віком. Основний зміст і специфіка цього періоду життя полягає в переході від дитинства до дорослості всіх аспектів розвитку – фізичного, розумового, морального, соціального.

Численні якісні та кількісні зміни в організмі та у психіці молодшого підлітка суттєво перетворюють його попередні інтереси та взаємини з оточуючими, що викликає складні, суперечливі переживання та негативні прояви поведінки: упертість, грубість, негативізм, агресивність, дратівливість. Дані прояви свідчать про кризу підліткового віку, причиною якої є неузгодженість процесів статевого дозрівання, загального розвитку та соціального формування. Зміни в самосвідомості становлять основні новоутворення у психіці молодшого підлітка.

Починається переорієнтація з дитячих норм і цінностей на дорослі. Для молодшого підліткового віку характерні такі психологічні особливості: набуття почуття дорослості; пошук власної унікальності, пізнання власного «Я»; зміна провідного виду діяльності з навчання на спілкування, поява потреби в гідному статусі в колективі однолітків; висока розумова активність здатна розвиватися тільки в діяльності, що викликає позитивні емоції, відсутність адаптації до невдач (успіх (неуспіх) суттєво впливає на мотивацію навчання); емоційна нестабільність та підвищена стомлюваність; відсутність авторитету віку, протест до необґрунтованих заборон; переоцінка своїх можливостей, реалізація яких передбачається у віддаленому майбутньому; вимогливість до відповідності слова і справи .

 Адаптація дитини до навчання в основній школі – це процес її пристосування до нових умов, змісту і форм навчання з одного боку і соціальної ситуації (взаємостосунків з однокласниками, вчителями) – з іншого. Труднощі шкільної адаптації особливо яскраво проявляються при переході учнів із початкової до основної школи під впливом як зовнішніх чинників (суттєвими змінами в організації навчально-виховного процесу, що провокує порушення як психологічної адаптації, так і соціальної, оскільки відбувається зміна уже засвоєних умов навчання), так і внутрішніх (початок підліткового періоду, який сам по собі є кризовим), що зумовлює появу шкільної дезадаптації (рис. 1). Формування дезадаптативної поведінки відбувається на тлі негативних переживань тривоги, напруження, страху, що є наслідком невдалих спроб засвоєння соціальних норм

Адаптація дитини до навчання в середній ланці школи є довготривалим процесом розвитку адаптативних можливостей учнів, який включає когнітивний, емоційний, навчально-мотиваційний та поведінковий компоненти, пов’язаним зі значним навантаженням усіх систем організму. Критерієм когнітивного компонента адаптації є розвиток рефлексивності учнів у нових умовах навчання, емоційного – загальний психоемоційний стан учнів, навчально-мотиваційного – відповідність навчальної діяльності учнів вимогам основної школи та навчальна мотивація, поведінкового – відповідність поведінки учнів вимогам основної школи. Не всі п’ятикласники навіть з високим рівнем психологічної готовності можуть успішно впоратися з труднощами в навчанні і спілкуванні, внутрішніми психологічними проблемами.

Процес їх адаптації може тривати впродовж всього навчального року. До соціально-психологічних чинників, що впливають на гальмування адаптації п’ятикласників можна віднести кабінетну систему навчання, збільшення навчального навантаження, кількості вчителів, їх вимог, труднощі в отриманні позитивних оцінок, відсутність в учнів інтересу до навчання. Індивідуальними якостями, які негативно позначаються на процесі адаптації молодших підлітків до нових умов навчання є їх емоційна нестабільність, боязкість, невпевненість у собі. Варто звернути увагу і на гендерні відмінності в процесі адаптації молодших підлітків до нових умов навчання, які проявляються в тому, що дівчата швидше адаптуються до нових умов навчання, ніж хлопці. У процесі адаптації дівчата більш емоційні та схильні до демонстрації своїх можливостей у ситуаціях оцінювання та у стосунках з новими педагогами. На відміну від дівчат, у хлопців недостатньо розвинена здатність до рефлексії, їм важко прийняти нового вчителя та його вимоги. Це може негативно позначитися на їх мотивації до навчання.

Шкільне життя п’ятикласників ускладнюється часто невиправдано високими вимогами до них з боку вчителів, які до цього працювали зі старшокласниками. Цього не можна допускати щонайменше з трьох причин:

1) уповільнюється темп діяльності учнів, тоді як виконання певних видів робіт потребує більше часу;

2) зміст навчальних предметів основної школи вибудовується систематично, що, у свою чергу, передбачає сформованість у школярів добре розвиненого теоретичного мислення; у п’ятикласників же воно тільки формується, оскільки вони звикли працювати з одиничними поняттями та термінами;

3) високі вимоги до самостійності та відповідальності підлітків без урахування їх вікових особливостей можуть становити загрозу для емоційного благополуччя дитини. Ураховуючи всі згадані чинники, у період адаптації важливо забезпечити кожному учневі спокійну обстановку, щоб п’ятикласник постійно відчував підтримку та допомогу з боку вчителів.

Успішність самореалізації молодших підлітків тісно пов’язана з мікрокліматом в учнівському колективі. Важливо на уроках створювати ситуації, які б дозволяли учневі проявляти ініціативу, мати право на помилку, на власну думку, брати участь у спільній діяльності, працювати в умовах альтернативи, вибору, створювати демократичну атмосферу навчання. Недопустимим є перевантаження учнів зайвим за обсягом домашнім завданням.

Необхідно ретельно стежити за темпом уроку, адже високий темп заважає багатьом дітям засвоювати начальний матеріал. Щоб знайти оптимальні форми та методи взаємодії, учителі 5-х класів мають ознайомитися з навчальними програмами для початкової школи, методикою роботи конкретного вчителя початкової школи, особливостями даного учнівського колективу, з яким йому доведеться працювати. Найкраще це зробити під час спостереження за роботою учнів на уроках математики в 4-му класі. У пояснювальній записці діючої навчальної програми з математики зазначено, що «математичні знання і вміння в шкільній освіті розглядаються не стільки як самоціль, а як засіб розвитку особистості школяра». Понятійний апарат, обчислювальні алгоритми, графічні вміння і навички, що мають бути сформовані під час вивчення курсу математики 5 класу, є підґрунтям для успішного вивчення в майбутньому алгебри, геометрії.

Місце математики в системі шкільної освіти визначається її роллю в інтелектуальному, соціальному і моральному розвиткові особистості, розумінні будови й використанні сучасної техніки, розвитку економіки, інформаційно-комунікаційних технологій, сприймання наукової картини світу і сучасного світогляду. Математика є опорним предметом при вивченні суміжних дисциплін, тому без належної математичної підготовки неможлива повноцінна освіта сучасної людини. Вирішальне значення для системи шкільної освіти має формувальний вплив предмета математики на особистість школяра. Йдеться, насамперед, про розвиток мислення й логічного мислення зокрема, просторових уявлень і уяви, алгоритмічної та інформаційної культури, творчості, уваги, пам’яті, позитивних властивостей особистості та рис характеру, емоційно-вольової сфери .Тому проблема адаптації дитини на етапі переходу з початкової до середньої ланки саме під час вивчення математики набуває особливої актуальності. Успіхів у створенні сприятливих умов для успішної адаптації п’ятикласників до вивчення математики можна досягти лише при злагодженій роботі вчителя початкових класів та вчителя математики в п’ятому класі. З цією метою слід:

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer