Ви є тут

розвиток навичок критичного мислення на уроках фізики

 

                          Розвиток критичного мислення на уроках математики та фізики

                                                                                            Тільки творчий учитель може спонукати

                                                                                                                                     учнів до творчості.
                                                                                                                                      В. Сухомлинський
 
Вступ
               Мета освітніх галузей  за «Державним стандартом базової і повної середньої освіти» - це формування комунікативної  компетенції, що базується на знаннях, уміннях пізнавального творчого типу, соціальних навичках, світоглядних переконаннях. Спираючись на основні нормативно – правові документи, можна зробити висновок, що сьогодні організація активного навчання та розвиток критичного мислення учнів є нагальними й необхідними.
Сучасній людині необхідно вміти не тільки опановувати інформацію, але й критично її оцінювати, осмислювати, застосовувати. І тому у свою практичну діяльність я почала вводити елементи технології розвитку критичного мислення.
 Критичне мислення — це особливий вид діяльнос­ті, який дозволяє учневі висловити здорове суджен­ня на запропоновану йому точку зору або модель по­водження, це початок розвитку творчого мислення.
Критичне мислення складається із шести ком­понентів:
•     Формування власної думки.
•    Обміркований вибір між різними думками,
•     Розв’язання проблеми.
•     Аргументоване сперечання.
•     Оцінювання спільної роботи, у якій виникає за­гальне рішення.
•     Вміння поважати іншу точку зору й усвідом­лювати, що сприйняття людини і її ставлення до будь-якого питання формується під впливом багатьох факторів.
Мета цієї технології — розвивати розумові на­вички учнів, необхідні не тільки в навчанні, але й у звичайному житті (уміння приймати зважені рішення, працювати з інформацією, аналізувати різні сторони явищ тощо).
Розвиток критичного мислення стає найактуальнішим за часів інтенсивних соціальних змін, коли неможливо діяти без постійного пристосування до нових політичних, економічних або інших обставин, без ефективного вирішення проблем, значна частина яких не передбачувана. У цьому сенсі є очевидною життєва необхідність формування критичного мислення для вітчизняної системи освіти. Критичне мислення починається як перехід від
навчання, орієнтовано переважно на запам’ятовування, до навчання, спрямованого на розвиток свідомого самостійного мислення учнів.
                Для чого ж нам потрібне критичне мислення?
  • Часто наші діти використовують у мовленні стереотипи, значень яких не знають.
  • Вони майже не читають книжок.
  • Інтернет, який став середньовічним смітником нефільтрованої інформації, замінив книжку.
Люди, які мають навички критичного мислення:
 Чесні самі з собою;
 Перемагають сумніви;
 Ставлять запитання;
 Базують судження на доказах;
 Можуть відокремити головне від риторики;
 Ними практично неможливо маніпулювати.
Людина, яка критично мислить, вмітиме:
 Визначити проблему;
 Перевірити використану інформацію;
 Проаналізувати твердження, що лежить в основі інформації;
 Враховувати альтернативні точки зору;
 Визначати наявність підтексту в інформації;
 Робити висновки;
 Приймати оптимальні рішення.
  
                          Ключові елементи критичного мислення:
1. Самостійне. Інформація – відправний, а не кінцевий пункт критичного мислення.
2. Починається з постановки питання і подальшого визначення проблеми
3. Базується на переконливій аргументації.
4. Володіння певними прийомами, які в сукупності створюють перевірену на практиці ефективну методологію опрацювання інформації.
5. Грунтується на критеріях. Критерії – це положення, які бере до уваги критично мисляча людина, оцінюючи ідеї  у процесі їх аналізу.
6. Критичне мислення завжди діалогічне, тобто передбачає дискусії.
7. Є мисленням, яке самовдосконалюється.
 
Для стимулювання критичного мислення учителю необхідно:
·        виділити час і забезпечити можливості для застосування критичного мислення;
·        дозволити учням вільно розмірковувати;
·        приймати різноманітні ідеї та думки;
·        сприяти активному залученню учнів до процесу навчання;
·        забезпечити для учнів безризикове середовище, вільне від насмішок;
·        висловити віру у здатність кожного учня породжувати критичні судження;
·        цінувати критичні міркування учнів.
Для формування критичного мислення на уроках   я використовую:
·        розвивальне навчання;
·        особистісно - орієнтоване навчання;
·        інтерактивні методи;
·        проектну діяльність;
·        дослідно-експериментальну діяльність.
  
       
 
 
 
 
 
 
Критичне мислення – процес 
обмірковування власних думок
 та причин виникнення певної точки зору, 
що передбачає послідовний ланцюжок 
операцій мислення.
 
     
 
 
 
 
 
 
 
 
Мені імпонує критичне мислення, але воно вимагає часу, уваги та мети. Щоб навчити учнів мислити критично, потрібно дати їм алгоритм:- «Що я думаю про це?»,
- «Як ця інформація відповідає тому, що я вже знаю»,
- «Що я можу зробити по-іншому тепер, коли володію новою інформацією?»,
- «Як ці ідеї впливають на мої погляди?».
Методи критичного мислення можуть використовуватися в різних видах навчальної діяльності. Проте найкращим з них, на мій погляд, є письмова робота. На папері процес мислення стає видимим, отже, доступним для вчителя. Той, хто пише, завжди активний, мислить самостійно і користується при цьому всім наявним у нього багажем знань. Він шукає відповідну аргументацію на підкріплення своєї думки.
 Структура сучасного уроку з використання технологій критичного мислення виглядає так:
- актуалізація знань;
- усвідомлення матеріалу (змісту уроку);
- рефлексія.
Ці обов’язкові елементи уроку доповнюються мною епіграфом (девізом), що обов’язково має зв’язок з темою уроку, та розминкою. Пропоную учням обговорити девіз уроку, що спонукає їх до викладу власних думок по даній
темі.
   Розминка
Замінює так звані організаційні моменти класичного уроку.
Головна функція розминки – створення сприятливого психологічного клімату на уроці.
Актуальність етапу:
Сприяє:
-         кращому засвоєнню навчального матеріалу;
-         психологічному навантаженню учнів;
-         підвищенню авторитета вчителя.
Стратегії:
-         психологічний тест;
-         закінчи речення одним словом «Я бажаю тобі…»;
-         «Спочатку було слово»;
-         «Чарівна скринька».
Хтось дуже давно сказав правильні слова: «Від настрою, з яким ти вступаєш у день, залежать твої успіхи, тому намагайся кожного дня найти його позитивний початок».
- психологічний тест «Смайлик», який дає можливість установити психологічний настрій, готовність до співробітництва.
І. Актуалізація
Девіз етапу: «Пробудіть, зацікавте, схвилюйте, спровокуйте учнів пригадати те, що вони знають».
         На цьому етапі відтворюються знання, уміння, встановлюється рівень досягнень із теми.
         Актуальність етапу
Створюються умови для відкриття, самостійного здобуття знань; підвищується роль учня на уроці.
         Стратегії
         -    «Сам собі вчитель»;
-         «Обери зайвого»;
-         «Знайди помилку»;
-         «Слідство ведуть  фізики»;
-         «Знаємо – хочемо дізнатись – дізналися»;
Названі стратегії стимулюють упровадження інтерактивних методів навчання, бо розраховані на активне спілкування учнів між собою, з учителями. Значне місце серед них посідають проблемні та конкурсні завдання.
 
Мета І фази  (актуалізації)
o    Оживити в пам'яті учнів наявні знання.
o    Оцінити рівень знань учнів.
o     Визначити мету навчання.
o    Зосередити увагу учнів на темі.
o    Представити контекст для розуміння нового матеріалу.
                               
ІІ. Усвідомлення змісту
Учні ознайомлюються з новою інформацією, підвищується їх роль на уроці.
Актуальність етапу
Розвиваються уміння працювати з інформацією, працювати самостійно, виділяти головне суттєве.
Стратегії
-         «Робота в динамічних групах»;
-         «Кмітливе читання».
-         «Хочеш бути  фізиком? Будь ним!»
-         «Діаграми Вена»;
-         «Цікавий факт»;
-         «Живи і дивуйся»;
-         «В гостях у казки»;
Доведено, що методичні прийоми роботи з текстовими матеріалами дають непоганий результат і при цьому не треба боятися експериментувати.
Пропоную дітям об’єднатись у пари, прочитати, поміркувати, обговорити запропоновані тексти.
         Перший ряд – « Шпаргалки». Прочитайте текст. Передайте його зміст із допомогою малюнків, умовних позначень, схем.
         Другий ряд – «Шерлок Холмс». Прочитайте текст. Складіть до нього якнайбільше запитань. Питання мають охопити весь матеріал і враховувати найменші дрібниці.
         Третій ряд – «Позначки». Прочитайте текст. Олівцем зробіть позначки:
-         «!» - знав раніше;
-         «+» - довідався про нове;
-         «-« - не зрозумів;
-         «?» - викликало подив.
 
 
Мета ІІ фази ( усвідомлення змісту)
o    Порівняти очікування учнів з тим, що вивчається.
o    Виявити основні моменти.
o    Зробити узагальнення і висновки.
o    Поєднати зміст матеріалу з особистим досвідом учнів.
o    Поставити проблемне питання.
                    
ІІІ. Рефлексія
         Учень стає власником ідеї, інформації, знань. Рефлексія дає можливість згадати, й усвідомити основні етапи навчальної діяльності, індивідуальні та колективні результати діяльності, проблеми та способи діяльності. Співвіднести поставлені цілі з результатами навчання, використовувати знання, обмінюватися ними з іншими учнями.
         Актуальність етапу
Демонстрація знань та їх можливе застосування, усвідомлення того, що було зроблено на уроці.
         Стратегії
-         «Обери позицію»;
-         «Самооцінка»;
-         «Асоціативний кущ»;
          -         «Продовж фразу…»
- Сьогодні я довідався…
- Було цікаво…
- Я зрозумів, що…
- Тепер я можу…
- Мене здивувало…
«Ви сьогодні чудово попрацювали: одержали продукт своєї діяльності –нові знання. Спробуйте оцінити свою роботу на уроці, використовуючи методику«Рефлексивний екран»:»
Рефлексивний екран
                                          Запитання
Відмітка учнів
Інформація з уроку мені подобається
+
Я хочу дізнатися більше про  
+
Тепер я можу використати свої знання з теми
+
Було цікаво працювати над  
+
Я був підготовлений і активний на уроці
+
 
 
Мета ІІІ фази ( рефлексії)
o    Узагальнити основні ідеї.
o    Обмінятися думками.
o    Виявити особисте ставлення.
o    Перевірити ці ідеї на практиці.
o    Оцінити процес навчання.
o    Поставити додаткові запитання.
 
 На мій погляд, найголовніше на уроках – створення ситуації успіху, щоб дати змогу кожному учневі розкритися повністю. Для цього необхідно:
1. Зняти страх («Це просто», «Це легко», «Не вийшло – нічого страшного, попрацюєш і обов’язково вийде»).
2. Надати приховану допомогу («Я вважаю, що краще б почати з цього…», «Мені здається, що основне тут…»).
3. Уміти авансувати особу («У тебе все вийде»).
4. Використовувати прийом персональної винятковості («Саме ти…»).
5. Зробити педагогічну оцінку результату («Ти це добре зробив», «Ось тепер вийшло чудово»).
Підсумки уроку вчать учнів робити висновки на базі вивченого матеріалу. На етапі підведення підсумків застосовую рольові та екологічні ігри, вправи «Мікрофон», «Незакінчене речення», «Час похвали».
  
Скарбничка методів критичного мислення
 
“Зайвий елемент” або “Біла ворона”
o    Метод вимагає індивідуальної роботи кожного учня.
o    Застосовується при закріпленні знань учнів на етапі консолідації.
o    Учитель готує завдання та пояснює прийоми його виконання.
o    Учні працюють за індивідуальними завданнями.
o    У запропонованому переліку знайдіть зайвого.
o     Поясніть свій вибір.
o    Увага! Можливі варіанти.
Доповни речення”
o    Застосування методу можливе на будь-якому етапі уроку.
o    Учитель готує індивідуальні завдання і знайомить учнів з правилами побудови речень за цим методом.
o    Метод вимагає індивідуальної роботи кожного учня.
o    “Якщо ……. , то …….”
1.     Якщо нагрівати мідну пластинку, то …….
2.     Якщо  доливати воду в  лід, то …….
o    “Для того, щоб ……., треба …….
1.     Для того, щоб обчислити  густину речовини, треба …….
2.     Для того, щоб визначити  опір провідника, треба…….
 
“Активне слухання”
o    Доцільно використовувати під час фази побудови знань, якщо треба зосередити увагу учнів на осмисленні певного поняття.
o    Учитель готує текст і підбирає питання до нього.
o    Учитель зачитує текст учням кілька разів (кожен раз після поставленого запитання).
o    Після кожного прослуховування учні дають усну відповідь на запитання.
o    На кінцевому етапі застосування методу учні повинні виявити повне осмислення тексту чи окремих понять в ньому.
 
Варіанти запитань до тексту
o    Яке ключове слово даного тексту?
o    Скільки разів воно повторюється?
o    На які смислові частини можна розділити цей текст?
o    Яку інформацію про ключове слово ви отримали з кожної частини?
o    Який заголовок ви можете запропонувати до цього тексту?
Мозковий штурм”
o    Метод стимулює учнів до активного мислення, допомагає зібрати якомога більше ідей з проблеми.
o    Може використовуватися під час фази побудови знань та при закріпленні знань з певної теми.
o    Наприклад: “Запропонуйте план  збереження електроенергії”.
 “Складання, шифрування та розшифрування таблиці”
o    Метод кооперативної діяльності учнів.
o    Застосовується при повторенні, узагальненні знань з теми.
o    На початку застосування методу учитель сам складає шифрувальну таблицю. З часом до цієї роботи можна залучати учнів.
 
“Складання тексту на основі запропонованих слів”
o    Метод застосовується під час закріплення вивченого матеріалу, при повторенні та узагальненні знань з теми, для актуалізації знань.
o    Під час роботи учням не можна користуватися підручником.
o    Робота проводиться в парах.
Етапи роботи
o    На дошці записано 5 – 6 ключових слів. За певний термін часу потрібно скласти на їх основі текст.
o     Збереження,  маса, енергія,   температура.
“Складання сенканів”
o    Метод може бути використаний на будь-якому етапі уроку.
o    Алгоритм складання сенкану:
   1 рядок – іменник;
    2 рядок – два прикметники;
    3 рядок – три дієслова;
    4 рядок – речення із 4 слів;
    5 рядок – іменник-синонім
 
Прості короткочасні ігри
1.    «Скоромовки» — на самому початку уроку, як організаційний момент, учням дають записати одну-дві скоромовки. Під час спроби вимовити правильне слово в дітей включається в роботу мовний апарат, а значить, і розумова діяль­ність, яка безпосередньо пов’язана з мовою; Тривалість — 5-7 хвилин.
2.    «Загадки»— нескладні, цікаві загадки теж мо­жуть активізувати уяву, діяльність учнів і на початку уроку, і під час вивчення складних тем, коли діти втомилися.
3.    «Знайдіть відповідність» — на одному боці дош­ки записуються   знаки, формули, атомні маси,   на іншо­му —  позначення, одиниці вимірювання, портрети вчених. Завдання: знайти відповідності. Цю гру також можна включити в дослід. Для цього завдання можна використовувати будь-які фізичні поняття.
4.     « Фізична розминка»
а ) Короткі питання й короткі відповіді.
б)  Показуємо картки з формулами, діти дають назви, і навпаки.
в) Картки з формулами або назвами показують один одному команди, на які поділяється клас.
 
Ігри середньої складності
 «Чужий серед своїх» — декілька (чотири-шість- вісім) карток скріплені ниткою або розкла­дачка з формулами, картинками, малюнка­ми. За винятком однієї картки, решта можуть бути об’єднані в одну групу. Називаються формули, об’єкти, процеси і вказується «чу­жий».      
1.                       «Лото»     —  ядерні реакції на загальних карт­ках — по шість рівнянь   реакцій, де за­мість однієї з речовин стоїть знак питання. На картці-фіцщі — відповідь: формула речовини й назва.  
2.      «Фізичні шашки» — гра за правилами справжніх шашок. Лише замість кісточок картки з форму­лами. Знищення картки відбувається лише за умови можливості  взаємодії речовин, позначених на картці. Рівняння записуються й оформляються в зошиті.
3.      «Доміно» — кісточки з формулами з’єднуються лише в разі можливості взаємодії крайніх, до­тичних речовин. Рівняння записуються.
 
«Товсті»й «тонкі» питання
 
«Товсті» питання
«Тонкі» питання
 
Дайте три пояснення, чому..? '
Поясніть, чому..?
Чому ви так вважаєте..?
Чому ви вважаєте..?
У чому розходження..?
Припустіть, що буде, якщо..?
Що, якщо..?
 
Хто..?
Що..?
Коли..?
Може..?
Буде..?
Чи міг..?
Яка назва..?
Чи було..?
Чи згодні Ви..? Чи правильно..?
 
 
Переплутані логічні ланцюжки
 
Учитель пропонує учням ряд тверджень, серед яких є правильні, а є й неправильні.
Учні працюють індивідуально, читають текст, відзначають переплутані ланцюжки. Обговорюють свої результати в групі, уточню­ють, виправляють.
 
Розвиток навичок прогнозування
Правильні й неправильні твердження.
На по­чатку уроку даються твердження за новою те­мою, які потрібно оцінити як правильні або не­правильні й обґрунтувати своє рішення.
На стадії рефлексії можна запропонувати дітям скласти власні твердження й обмінятися ними. для оцінювання їхньої правильності.
 
«Карусель».
Групова робота. Проблемні питання або завдання залежно від кількості груп. Кожна пише своє розв’язання й передає по колу далі.
Кластер
        "Кластер" в перекладі з англійського - осередок, з латинського - грона, пучок, сузір'я. У освіті кластер - це графічно оформлена в певному порядку у вигляді грона сукупність смислових одиниць тексту. У центрі - назва теми, проблеми, навколо неї - судження - великі смислові одиниці, що з'єднуються з різноманітними аргументами, фактами, прикладами. Таким чином, кластер - це графічна організація матеріалу, що показує смислові поля того або іншого поняття.
Складання кластера на уроках  фізики дозволяє учням вільно і відкрито думати з приводу якої-небудь теми. Учень записує в центрі листа ключове поняття, а від нього малює в різні боки стрілки-промені, які сполучають це слово з іншими, від яких промені розходяться далі і далі.
Кластер використовую на різних етапах уроку, при вивченні різних тем курсу хімії. Наприклад, на стадії виклику - для стимулювання розумової діяльності, систематизації наявної інформації і виявлення можливих областей недостатнього знання.
 
На стадії осмислення застосовую цей прийом для структуризації учбового матеріалу. Кластер дозволяє фіксувати фрагменти нової інформації.
На стадіях рефлексії, тобто при підведенні підсумків вивчення матеріалу, учні, групуючи поняття відповідно до індивідуальних уявлень, графічно зображують логічні зв'язки між ними, що дає можливість відобразити індивідуальні результати навчання.
Зазвичай, на початку уроку пропоную учням виписати ключові слова по темі, що вивчається, і в ході обдумування графічно зображувати логічні зв'язки між цими поняттями.   
Прочитавши текст підручника або прослухавши пояснення вчителя, учні легко можуть побудувати логічніший кластер.
Прийом складання кластера може бути використаний для організації індивідуальної і групової роботи як в класі, так і вдома.
Графічне, наочне відтворення інформації допомагає учням зрозуміти структуру поняття, явища, легше сприймати ідеї своїх однокласників і висувати власні, виділяти головне і робити правильні висновки. Використання кластерів дозволяє активізувати учнів на початковому етапі уроку і узагальнити отримані знання наприкінці.
Ця технологія сприяє формуванню наступних умінь:
1.     Мислити логічно;
2.     Виражати свою думку зв'язно, чітко, логічно;
3.     Запам'ятовувати і оцінювати факти;
4.     Формувати свою точку зору, думку, самостійно працюючи над новим матеріалом;
5.     Уміти відстоювати свою позицію.  
 Таким чином, однією з найрезультативніших технологій формування компетентностей учня вважається технологія «Розвиток критичного мислення». Технологія «Розвиток критичного мислення» універсальна, надпредметна, міждисциплінарна, дозволяє здобути такі освітні результати, як уміння працювати в різних галузях знань з інформаційним потоком. Уміння висловлювати власні думки усно та письмово, чітко та коректно стосовно оточуючих; уміння формувати особисту точку зору, власну думку на підставі осмислення різноманітного досвіду, ідей та уявлень; уміння розв'язувати проблеми; здатність самостійно займатися власною освітою; вміння співпрацювати та працювати в групі.
Деякі правила технології  розвитку критичного мислення:
            Для вчителя: Задавайтеся питаннями завжди і всюди. Хай завжди вас наздоганяє «інтелектуальна спрага». Ваші учні вам допоможуть. Аналізуйте всі ідеї учнів, які б вони не були, можливо це думки майбутніх геніїв!
            Для учня: Задавайтеся питаннями завжди і всюди. Хай завжди вас наздоганяє думка, що світ непізнаний, а ви – першопрохідці. Аналізуйте ідеї за напрямками: «це вже я знав, а це – ні». Не соромся своїх незнань.
 
 

                    

 
 
 
 

 

 

 

 

 

 

Theme by Danetsoft and Danang Probo Sayekti inspired by Maksimer